8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі оголосила 76-річну канадську письменницю Енн Карсон 122-ю лауреаткою Нобелівської премії з літератури з часу заснування нагороди у 1901 році. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури».
Ключові цифри біографії та визнання
Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію й опублікувала докторську дисертацію 1981 року («Odi et Amo Ergo Sum»). Серед її нагород — премія Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) та Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) і Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010) та стипендія Інги Марен Отто від The Watermill Center.
Твори та переклади в хронології
У доробку Карсон поєднує поезію, есеїстику та переклади з давньогрецької, які читаються як самостійні художні твори. Серед відомих видань:
- «Електра» Софокла (переклад 2001 року);
- фрагменти Сафо «Якщо ні, Зима» (2002);
- «Антігона» Софокла та «Вакханки» Евріпіда (обидва — 2015);
- збірка «Пливи» (2016) із 22 окремих книжечок для довільного читання;
- «Неправильна Норма» (2024).
Оголошення 8 жовтня ввійшло до Нобелівського тижня, який триває у Стокгольмі з 6 до 13 жовтня.
Залишити відповідь