Державний нотаріус Львів: хто це і чим відрізняється від приватного
Державний нотаріус Львів — це посадова особа, яка працює в державній нотаріальній конторі, входить до єдиного реєстру нотаріусів України та діє від імені держави. До 2014 року саме такі контори були основними місцями, де мешканці Львова, Винників, Брюховичів та довколишніх сіл посвідчували угоди, оформляли спадщину, видавали дублікати втрачених документів і реєстрували шлюб. Після 2014 року ринок нотаріальних послуг змінився: приватні нотаріуси отримали право виконувати більшість тих самих дій. Але державні контори не зникли — вони залишилися там, де приватного нотаріуса немає або де закон прямо вимагає саме державну форму посвідчення.
У цій статті зібрано практичну інформацію для тих, хто живе у Львові та стикається з нотаріальними питаннями. Тут є перелік типових послуг державних контор, орієнтовні тарифи, контакти та адреси чинних установ станом на поточний рік, а також розбір поширених ситуацій: оформлення спадщини, поділ майна, посвідчення договорів, робота з військовозобов’язаними, виїзне обслуговування. Матеріал допоможе зрозуміти, коли потрібен саме державний нотаріус і як не переплатити за непотрібні дії.
Що робить державний нотаріус і коли без нього не обійтися
Державний нотаріус виконує нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат». Це посвідчення угод (купівля-продаж, дарування, міна, оренда, позика), видача свідоцтв про право на спадщину, видача свідоцтв про придбання майна на публічних торгах, накладення і зняття заборон відчуження, засвідчення вірності копій документів і справжності підписів, оформлення довіреностей і заповітів, а також низка спеціальних дій — наприклад, видача дублікатів втрачених документів та вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
На практиці у Львові до державного нотаріуса звертаються у трьох типових випадках. Перший — коли населений пункт не входить у межі приватної нотаріальної діяльності (наприклад, окремі старостинські округи Львівської громади або віддалені райони області). Другий — коли закон прямо вимагає державну форму. Це стосується, зокрема, посвідчення заповітів і спадкових справ осіб, які проживають у стаціонарних закладах охорони здоров’я та соціального захисту, а також деяких дій за участю неповнолітніх. Третій — коли людина свідомо обирає державну контору через фіксовані тарифи, прозорість і звичку.
| Критерій | Державний нотаріус | Приватний нотаріус |
|---|---|---|
| Хто видає | Головне територіальне управління юстиції / обласне управління | Приватна особа, внесена до реєстру |
| Тарифи | Фіксовані, згідно з постановою Кабміну та Положенням про державний нотаріат | Встановлює самостійно, у межах орієнтовних ставок |
| Територія | Працює в межах району або громади, визначеної наказом | Діє в межах нотаріального округу, зазвичай — область |
| Коли звертатися | Віддалені населені пункти, окремі категорії справ, фіксована ціна | Більшість міських угод у Львові, гнучкий графік |
Які послуги найчастіше замовляють у державних конторах Львова
За даними звітів Головного управління юстиції у Львівській області, левова частка звернень — це спадкові справи, посвідчення договорів відчуження нерухомості та видача довіреностей. Спадщина — окрема категорія, бо вона часто йде «за залишком»: спочатку люди намагаються вирішити питання самі, а вже потім, через шість місяців після відкриття спадщини, звертаються до нотаріуса по свідоцтво.
Другий за популярністю блок — посвідчення угод з нерухомістю. Купівля квартири на вторинному ринку, дарування будинку в межах Львівської громади, оформлення земельної ділянки під садівництво — все це державний нотаріус може посвідчити, якщо угода стосується території його діяльності. Третій блок — довіреності: на представництво в судах, на керування автомобілем, на отримання пенсії або поштових відправлень, на продаж конкретного майна.
Окремо варто згадати виїзне обслуговування. Якщо людина не може прийти до контори через стан здоров’я, інвалідність або похилий вік, державний нотаріус зобов’язаний здійснити дію за місцем перебування заявника. Це стосується і лежачих пацієнтів у лікарнях, і людей похилого віку в геріатричних пансіонатах. Виїзне обслуговування зазвичай оплачується окремо, у розмірі, визначеному відповідним наказом.
Скільки коштують послуги державного нотаріуса у Львові
Тарифи на нотаріальні дії в державних конторах регулюються Положенням про порядок вчинення нотаріальних дій та розміром державного мита. Для найпоширеніших дій орієнтовна вартість у Львові та області станом на поточний рік виглядає так.
| Нотаріальна дія | Державне мито / тариф | Додаткові витрати |
|---|---|---|
| Посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості | 1 % від вартості майна (але не менше встановленого мінімуму) | Правова експертиза, підготовка проекту, реєстрація в ДРРП |
| Посвідчення договору дарування (нерухомість) | 1 % від вартості, але з урахуванням ступеня спорідненості | Оцінка майна, довідка про нормативну грошову оцінку |
| Видача свідоцтва про право на спадщину | 0,5 % від вартості спадкового майна, в межах встановлених ставок | Витяг із реєстру спадкових справ, оцінка майна |
| Оформлення довіреності (загальна) | У межах фіксованої ставки, залежно від типу дій | Без додаткових витрат, якщо є паспорт і ідентифікаційний код |
| Засвідчення вірності копії документа | За кожну сторінку, відповідно до Положення | Без додаткових витрат, якщо оригінал не потребує перекладу |
| Посвідчення заповіту | Фіксована ставка | Без додаткових витрат за наявності паспорта |
| Виїзне обслуговування | Подвійний розмір мита за відповідну дію | Транспортні витрати, якщо виїзд за межі населеного пункту |
Важливо розуміти: державне мито — це лише частина витрат. Додатково доведеться оплатити правову експертизу документів, підготовку проектів договорів, реєстрацію в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), а в разі спадщини — оцінку майна та витяг із Єдиного реєстру спадкових справ. Тому загальна вартість однієї угоди може суттєво перевищувати «чистий» тариф.
Якщо йдеться про фіксовану плату за засвідчення копій чи справжності підпису, її розмір часто не перевищує декількох десятків гривень. Саме тому для дрібних дій (засвідчення перекладу, копія паспорта для банку) державна контора — оптимальний вибір: приватний нотаріус може відмовитися від «дрібниці» або виставити власну ставку.
Куди звертатися: адреси державних нотаріальних контор у Львові та області
У Львові діють державні нотаріальні контори, підпорядковані Головному управлінню юстиції у Львівській області. Більшість із них обслуговує конкретні райони Львівської громади та прилеглі громади. Щоб не помилитися з територією, варто попередньо зателефонувати на приймальню управління юстиції або переглянути актуальний наказ про визначення територій на сайті відомства.
Серед чинних контор у Львові станом на поточний рік:
- Державна нотаріальна контора Личаківського району — обслуговує Личаківський район Львова, частину Золочівського напрямку, Винники та прилеглі села.
- Державна нотаріальна контора Шевченківського району — охоплює однойменний район Львова та частину громад на північ від міста.
- Державна нотаріальна контора Сихівського району — працює з Сихівським районом і частиною Пустомитівського напрямку.
- Державна нотаріальна контора Залізничного району — обслуговує однойменний район та прилеглі населені пункти на захід від Львова.
- Державна нотаріальна контора Галицького району — центральна частина міста, Брюховичі, частина напрямку на Бібрку.
У районах Львівської області (Золочів, Перемишляни, Стрий, Дрогобич, Червоноград, Самбір) також діють державні нотаріальні контори. Їх перелік затверджується наказом начальника Головного управління юстиції і може змінюватися при реорганізації районів. Перед поїздкою варто уточнити, чи обслуговує конкретна контора ваш населений пункт.
Як підготуватися до візиту: документи, черга, оплата
Перший крок — визначити, яка саме дія вам потрібна і в якій конторі її вчинять. Для цього достатньо одного дзвінка: нотаріус або секретар уточнить перелік документів і запише на прийом. Багато контор ведуть попередній запис через телефон або онлайн, що дозволяє уникнути живої черги. Прийомні години зазвичай збігаються з робочим днем установ — з 9:00 до 18:00 з перервою на обід, у п’ятницю — коротший день.
Базовий пакет документів, який варто взяти з собою:
- паспорт громадянина України (або ID-картка з витягом з реєстру) у чинному стані;
- ідентифікаційний номер платника податків (для фізичних осіб, окрім випадків, коли закон звільняє від його надання);
- документи на майно, якщо йдеться про угоду або спадщину (правовстановлюючі документи, витяг з ДРРП, технічний паспорт);
- для спадкових справ — свідоцтво про смерть, документи про родинні зв’язки, заповіт (якщо є);
- для довіреностей — дані довіреної особи (ПІБ, дата народження, реквізити паспорта, адреса реєстрації).
Оплата здійснюється у касі контори або через термінал. За результатом нотаріальної дії клієнт отримує оригінал документа (договір, свідоцтво, довіреність) і квитанцію про сплату. Якщо потрібна реєстрація в ДРРП, нотаріус подає заяву самостійно — у Львові це робиться через державного реєстратора, доступ до якого є в усіх міських конторах.
Особливості роботи зі спадковими справами
Спадкова справа — це окремий напрям, який має чітко встановлену процедуру. Відкривається вона за заявою спадкоємця у нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець проживав у Львові, але помер у лікарні в іншому місті, справа все одно відкривається у Львові — за місцем реєстрації. Якщо ж людина мала реєстрацію в сільському районі Львівської області, звертатися слід до контори, яка обслуговує відповідну громаду.
Строк для прийняття спадщини — шість місяців з дня смерті. Після його спливу без заяви спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину. Відновити строк можна через суд, але це довше й дорожче, ніж вкластися у відведений час. Державний нотаріус у Львові веде спадкову справу в паперовому вигляді, вносить дані до Єдиного реєстру спадкових справ і після закінчення шестимісячного строку видає свідоцтва.
Поширена помилка — звертатися одразу по свідоцтво, не подавши заяви. Нотаріус не має права видати свідоцтво без відкритої спадкової справи. Тому перший візит завжди присвячений саме відкриттю: подати заяву, надати документи, отримати підтвердження реєстрації в реєстрі. Це можна зробити і в перші дні після похорону, не чекаючи півроку.
Посвідчення угод з нерухомістю: на що звернути увагу
Купівля квартири, будинку, земельної ділянки через державного нотаріуса — це один із найвідповідальніших моментів. Саме на цьому етапі перевіряється правова чистота об’єкта: чи немає обтяжень, чи всі власники дали згоду, чи не порушено права неповнолітніх або осіб із обмеженою дієздатністю. Державний нотаріус зобов’язаний провести правову експертизу, перевірити дані в ДРРП, звірити відомості в реєстрі боржників та Єдиному реєстрі заборон відчуження.
Практичні поради для тих, хто готується до угоди:
- Заздалегідь замовте витяг з ДРРП на об’єкт — це можна зробити самостійно через портал Мін’юсту, щоб перевірити актуального власника.
- Перевірте наявність довідки про нормативну грошову оцінку землі — без неї нотаріус не посвідчить договір щодо земельної ділянки.
- Підготуйте згоду другого з подружжя, якщо майно набуте в шлюбі: без нотаріально посвідченої згоди угода може бути визнана недійсною.
- Якщо серед власників є неповнолітні або недієздатні — додатково знадобиться дозвіл органу опіки та піклування.
- Уточніть, чи не перебуває об’єкт під арештом або заставою: перевірка виконується через реєстр обтяжень і реєстр боржників.
Після підписання договору нотаріус самостійно подає заяву на реєстрацію права власності в ДРРП. Зазвичай це відбувається протягом одного робочого дня, якщо документи в порядку. Після реєстрації клієнт отримує витяг із реєстру, який підтверджує перехід права.
Довіреності, заповіти і спеціальні дії
Довіреність — наймасовіша нотаріальна дія. Вона потрібна, коли людина не може особисто виконати певні дії: підписати договір, отримати документи, представляти інтереси в суді, керувати автомобілем у відрядженні, отримувати поштові відправлення. Державний нотаріус посвідчує довіреність на підставі паспорта довірителя. Присутність довіреної особи не потрібна — достатньо її даних.
Заповіт — це вольовий акт, який визначає долю майна після смерті заповідача. Державний нотаріус посвідчує заповіт у двох примірниках: один видається заповідачу, другий зберігається у нотаріальному архіві. Секретність гарантована: до моменту смерті заповідача зміст заповіту не розголошується, а сам факт його посвідчення вноситься до Спадкового реєстру, доступ до якого має лише нотаріус за відповідним запитом.
Окрема категорія — спеціальні дії, пов’язані з виконанням судових рішень, роботою з борговими документами, оформленням морських протестів і протестів векселів. Це вузькі напрями, з якими звичайний житель Львова стикається рідко, але саме тут роль державного нотаріуса незамінна: приватні нотаріуси частину цих дій не вчиняють.
Військовозобов’язані та нотаріальні дії під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану на території України частина нотаріальних дій щодо військовозобов’язаних потребує додаткових документів. Зокрема, посвідчення довіреностей на представництво інтересів у військових частинах, військкоматах, ТЦК та СП здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених відповідними нормативними актами. Нотаріус під час воєнного стану також може вимагати підтвердження того, що довіреність не стосується дій, пов’язаних з ухиленням від мобілізації — це стосується не самих дій, а їхнього предмету.
На практиці у Львові та області державні контори приймають документи у звичайному режимі, але можливі зміни графіку, евакуаційні обмеження, повітряні тривоги. У таких випадках запис переноситься, а нотаріальні дії, вчинені під час тривоги в укритті, мають юридичну силу на рівних підставах. Усе це — особливості роботи правової системи в умовах воєнного стану, і вони безпосередньо впливають на доступність послуг.
Міжнародні практики: як організовано державний нотаріат у ЄС і США
У країнах Європейського Союзу нотаріат має латинську (романську) модель: нотаріус — це особа, яка має повноваження від держави, але працює на самофінансуванні. У Франції, Німеччині, Італії, Іспанії саме така модель — і за функціями вона ближча до українського приватного нотаріуса. Державного нотаріуса в розумінні українського закону в цих країнах немає: нотаріус приватний за формою, але діє від імені держави, перевіряє правову чистоту правочинів і несе особисту відповідальність за свою роботу.
У США нотаріат влаштований інакше. Тут notary public — це не юрист, а особа, яка засвідчує підписи та встановлює особу заявника. Він не перевіряє правову чистоту угоди, не готує договори, не реєструє право власності. Це технічна функція, яка зазвичай триває кілька хвилин і коштує від 5 до 25 доларів за підпис. Угоди з нерухомістю в США проводять attorneys (адвокати) та escrow agents (посередники), а реєстрація — у county recorder’s office.
Україна поєднує елементи обох моделей: нотаріус (і державний, і приватний) одночасно перевіряє правову чистоту, посвідчує підписи, готує договори і реєструє права. За обсягом функцій український нотаріат ближчий до європейської моделі, ніж до американської. Це одна з причин, чому підготовка нотаріуса в Україні триває роки: окрім юридичної освіти, потрібне стажування і складання кваліфікаційного іспиту.
Історія державного нотаріату у Львові
Нотаріат як інститут на теренах сучасної України сформувався ще в часи Австро-Угорщини. У Львові нотаріальні функції виконували переважно адвокати та судові чиновники: посвідчення заповітів, оформлення купівлі-продажу нерухомості, реєстрація торгових угод. Після 1918 року, у складі Другої Речі Посполитої, нотаріат Львова перейшов на польське законодавство, яке зберегло латинську модель.
Радянський період змінив усе. Державний нотаріат став частиною системи юстиції: були створені державні нотаріальні контори з фіксованими тарифами, а приватну практику повністю скасовано. У Львові державні контори працювали в кожному районі міста, а також у міжрайоних відділах. Саме радянська модель заклала основу сучасної системи, де державний нотаріус — це посадова особа, а не вільний фахівець.
Після проголошення незалежності Україна зберегла державний нотаріат, але паралельно розвивала приватний. Закон 1993 року «Про нотаріат» вперше передбачив можливість приватної нотаріальної діяльності, хоча повноцінно вона запрацювала лише після 2014 року, коли приватні нотаріуси отримали право посвідчувати більшість угод. Сьогодні у Львові приватних нотаріусів значно більше, ніж державних, але останні залишаються важливим елементом правової інфраструктури.
Часті запитання (FAQ)
Чим державний нотаріус відрізняється від приватного на практиці?
Державний нотаріус працює в державній нотаріальній конторі, діє від імені держави та дотримується фіксованих тарифів. Приватний нотаріус — це фізична особа-підприємець, яка внесена до реєстру приватних нотаріусів і встановлює власну вартість послуг у межах орієнтовних ставок. Юридична сила документів, виданих обома, однакова.
Чи можна звернутися до державного нотаріуса, якщо я живу в іншому районі Львова?
Залежить від території обслуговування конкретної контори. Державний нотаріус має право вчиняти дії лише в межах закріпленої за ним території. Якщо ваш випадок не підпадає, контора відмовить або ж порадить звернутися до іншої. Приватний нотаріус у Львові зазвичай працює в межах усієї області.
Скільки часу займає відкриття спадкової справи?
За наявності повного пакета документів спадкова справа відкривається за один візит. Нотаріус перевіряє документи, вносить дані до Єдиного реєстру спадкових справ і видає заявнику підтвердження. Саме ж свідоцтво про право на спадщину можна отримати лише після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця.
Чи може державний нотаріус відмовити у вчиненні дії?
Так, у випадках, прямо передбачених законом. Підстави для відмови: невідповідність документів вимогам закону, сумніви в дієздатності заявника, підозра в підробці документа, невідповідність правочину інтересам держави або суспільства. Нотаріус зобов’язаний письмово повідомити про відмову з обґрунтуванням, а заявник має право оскаржити таку відмову в суді.
Чи можна викликати державного нотаріуса додому?
Так, для осіб, які не можуть з’явитися до контори через стан здоров’я, інвалідність або похилий вік, державний нотаріус здійснює виїзне обслуговування. Це стосується і лежачих пацієнтів, і людей, які перебувають у стаціонарних закладах. Виїзне обслуговування оплачується за подвійним тарифом і потребує попередньої домовленості.
Які документи потрібні для посвідчення договору купівлі-продажу квартири?
Мінімальний пакет: паспорти та ідентифікаційні номери покупця і продавця, правовстановлюючий документ на квартиру, витяг з ДРРП, технічний паспорт, довідка про відсутність заборгованості з комунальних платежів. Якщо власник — неповнолітній або недієздатний, додається дозвіл органу опіки. Для подружжя — нотаріальна згода другого з подружжя.
Чи можна оплатити послуги державного нотаріуса через банк?
Так, у більшості контор Львова можна сплатити державне мито і вартість додаткових послуг через банківський термінал на місці. Також можлива оплата через банківське відділення за реквізитами, наданими нотаріусом. Квитанція про оплату додається до нотаріальної справи і є підтвердженням виконання зобов’язань.
Чи діє посвідчений документ за кордоном?
Документи, видані державним нотаріусом України, мають юридичну силу на території країни. Для використання за кордоном вони потребують додаткової процедури: апостилювання (для країн Гаазької конвенції) або консульської легалізації. Апостиль проставляє Міністерство юстиції або обласне управління юстиції у Львові. Для деяких країн (наприклад, Канади) може знадобитися переклад і нотаріальне засвідчення підпису перекладача.
Як перевірити, чи справжній державний нотаріус?
Перевірити можна через Єдиний реєстр нотаріусів України, який веде Міністерство юстиції. Достатньо ввести ПІБ нотаріуса або назву контори, і система покаже чинність свідоцтва, територію обслуговування та контакти. Це корисно у випадках, коли є сумніви щодо повноважень конкретної особи, особливо при укладенні угод з нерухомістю.
Залишити відповідь