Видання New York Times 29 липня 2026 року, посилаючись на анонімних іранських і західних посадовців, повідомило, що Іран розглядав можливість удару по одному з чорноморських портів України у відповідь на попередній інцидент з іранським судном. За словами деяких посадовців, удар балістичною ракетою з невеликою боєголовкою розглядався як «символічний жест» з відносно обмеженими наслідками.
Хронологія 25–28 липня
У ніч проти 25 липня 2026 року Україна завдала ударів безпілотниками в акваторії Каспійського моря. За твердженням іранської сторони, під час інциденту загинув один моряк і ще один зазнав поранення. Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в нападі на торговельне судно. Президент Володимир Зеленський підтвердив удари, заявивши, що цілі були «залучені в транспортуванні військових вантажів з Іраном, та військовий корабель».
Дипломатичний контакт 28 липня та позиції сторін
28 липня 2026 року в. о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з іранським колегою Аббасом Арагчі. Сибіга заявив, що всі дії Києва спрямовані лише на захист від російської агресії і «ніколи не мали на меті атакувати цивільні судна чи людей». Арагчі підтвердив, що українська сторона запевнила його у ненавмисному характері удару, і заявив, що вимагає відшкодування збитків, але Тегеран не прагне ескалації.
- Аналітик Мехді Рахматі, близький до іранського уряду, заявив, що хоч деякі політики закликали до удару, інші радили стриманість.
- Арагчі назвав президента України «халявником», який «напав на іранське торгове судно за наказом Ізраїлю».
- Зеленський заявив про готовність надати розвіддані щодо підтримки Росією Ірану; за словами українських чиновців, Москва передавала Тегерану супутникові знімки американських баз.
New York Times зазначає, що будь-який ракетний удар Ірану по Україні був би різкою ескалацією; NYT також не визначає, як довго вдасться стримувати напруженість. Ці оцінки належать виданню і наведені як його прогноз.
Залишити відповідь